Регіональний ландшафтний парк „Знесіння” у Львові 

             Регіональний ландшафтний парк „Знесіння” від часу заснування був і залишається нетиповим утворенням в самому центрі великого міста. Передусім – це нова форма збереження, відтворення і регульованого використання міського історичного ландшафту (запроваджена в законодавстві України у 1992 р. як категорія територій, котрі підпадають під охорону, але, на жаль, до сьогодні – з дуже обмеженим методичним і нормативним супроводом). По-друге  –  як кожне нововведення, статус „регіонального ландшафтного парку” викликає низку питань, сумнівів і заперечень – від побутових до наукових, зокрема:

–          важким до подолання є стереотип парку у межах міста як регулярно спланованої території з набором типових малих архітектурних форм і далекими від гнучкості формальними обмеженнями, дотримання яких стає дедалі більшою проблемою;

–          специфіка активного впливу міста (взяти хоча б пішохідні і транспортні периметральні, транзитні та внутрішні комунікації, багатофункційну забудову в межах парку, потреби екстенсивної урбанізації) викликає питання про „достатність відсотків території у непорушеному стані”, „чіткіше формулювання предмету заповідання”, чи можливості забезпечення режиму окремих зон парку.

Дотримуючись рекомендацій, викладених у Законі України „Про природно-заповідний фонд України” та у супутніх нормативних матеріалах, регіональні ландшафтні парки в багатьох аспектах доводиться трактувати подібно до національних природних парків, що в умовах активного міського середовища приводить нас до популярного у світі поняття „спеціально контрольованих міських дільниць”, у яких охороняється співіснування елементів „зеленої” (природа) та  „сірої” (забудова) інфраструктури.

У перекладі на щоденні реалії – парк „Знесіння” – частина давньої історичної міської дільниці з однойменною назвою, з потужною „зеленою домінантою” (абсолютні перепади висот між частково залісненими пагорбами і долинами сягають від 80 м до130 м) – ландшафтом, на якому до сьогоднітрапляються археологічні знахідки з дохристиянського та значно давніших періодів, повноціннофункціонує житлова (близько 5000 мешканців у садибах, які попри небажану для пам’яток перебудову все ще „несуть атмосферу” локальної громади колишнього села, а згодом – передмістя), промислова (2 активні підприємства, залізнична колія), історико-культурна (музей народної архітектури і побуту під відкритим небом) зони. Саме охоплення режимом  регіонального ландшафтного парку всіх перелічених фрагментів у їх взаємодії між собою, дає рідкий шанс збереження цієї унікальної частини Львова, оскільки для такого типу парків, окрім охорони природного та історико-культурного довкілля, передбачена освітня і науково-пошукова функції, так само як створення умов для відпочинку і туризму.

1. Загальний опис:

Дата створення (оголошення)    02.12.1993р.

Розташування північно-східна частина Львова (у межах міста)

Площа загальна312,1га

Площа ділянок у постійному користуванні парку153,7 га

Статус територіїоб’єкт природно-заповідного фонду України

Категорія заповідностірегіональний ландшафтний парк

Зонування територіївиділені зони : заповідна, регульованої рекреації,  стаціонарної рекреації, господарська

Функції згідно зі законодавством – охорона довкілля, освітньо-наукова робота, туристично-рекреаційна діяльність

Юридичний статус організації – установа природоохоронного і рекреаційного призначення, з правом юридичної особи

Форма власності базується на комунальній власності міста

Адміністративно-фінансове підпорядкування – виконавчим органам Львівської міської ради

Методичне підпорядкування – територіальним органам Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (у Львівській області)

 

Фінансування: 

– бюджет міста;

– власні кошти ,  спонсорська допомога,  гранти в рамках поданих проектів.

 

Загальна територія,  яка підлягає контролю і впливу режиму парку,має площу 312,1 га.

Згідно з вимогами, передбачених природоохоронним законодавством, територію, на яку поширюється режим регіонального ландшафтного парку, поділяються на режимні зони :

– заповідна 31,1 га

– регульованої рекреації – 47,4 га

– стаціонарної рекреації –  76,6 га

– господарська – 157 га.

Крім того, за існуючими типами використання, ця сама територія має свій, історично складений протягом  десятиліть і століть , функційний поділ :

–          лісовий масив – 87 га

–          відкриті зелені ділянки з трав¢янистою рослинністю – 26,4 га

–          водойми – 1,7 га

–          історико-культурні об”єкти

–          здевастовані ділянки (знищені кар”єрами, звалищами, …) – 21 га

–          об”єкти промислового призначення – 20 га

–          об”єкти житлового та іншого господарського призначення – 85 га.

Із загальної території площею 312,1 га ,  для здійснення завдань з охорони довкілля, освітньо-наукової роботи і туристично-рекреаційної діяльності, за парком, згідно з вимогами, передбаченими у земельному законодавстві,закріплено у постійне користування земельні ділянки загальною площею 153,7 га .

Решта ділянок у межах території парку належать іншим землекористувачам

(Музей народної архітектури і побуту, житловий сектор, об’єкти виробничо-промислового  та соціально-культурного призначення).

 

Розподіл земельних ділянок, наданих у постійне користування для парку, виглядає таким чином:

  За режимом використання :

–          заповідна зона – 28,3 га

–          зона регульованої рекреації – 44 га

–          зона стаціонарної рекреації – 62,4 га

–          господарська зона – 19 га.

   За категоріями земель :

–          природоохоронного призначення – 68,4 га

–          історико-культурного призначення – 9,3 га

–          оздоровчого призначення – 20 га

–          рекреаційного призначення – 56 га.