Походження назви місцевості „ЗНЕСІННЯ”

Існує п'ять головних версій походження назви "Знесіння":

Одна твердить, що під час впровадження християнства зносили (руйнували) кам'яних ідолів. На Знесінні їх було кілька. Тому й з‘явилась назва ЗНЕСЕННЯ.

Друга говорить про те, що згідно давніх традицій, селам давали назви від празників, які обходили в місцевих церквах. Знесінська церква має празник в день Вознесіння Христового. Звідси і походження назви села під Львовом.

Третя пов'язує назву з тим, що люди, які переселялися з поближніх сіл ближче до міста, зносили сюди свої пожитки, і так жартома назвали село.

Четверта твердить про те, що купці та мандрівники, котрі їхали понад долиною Полтви, бачили як круто зносяться догори зелені гори, і дали місцевості таку назву.

П’ята назва належить полякам, які настоювали на тому, що назва Знесіння походить від того, що військо Собєського розбило в 1675 році татарів – знесло їх з лиця землі. Але назва бере свої корені зі значно давніших  часів.

Нижче Ви зможете ознайомитись з відеоматеріалами про створення регіонального ландшафтного парку Знесіння на зорі незалежної України.

Дещо з історії місцевості Знесіння

      Знесіння – одна з найдавніших і найбільш мальовничих частин Львова. Ця територія разом з Високим Замком формує силует міста, який був зображений ще на гравюрах XVI ст.

      Назва Знесіння змінювалась протягом століть: Аламбеновий ліс, Лоншанівка, Кайзервальд (Цісарський або Королівський ліс). Західна частина Знесіння називалась Татарськими полями.

      Узгір’я та долини Знесіння здавна приваблювали людей. Ця територія згадується у літописах з 1469 р. Але задовго до цього, ще в IX-XI ст. тут вже були укріплення-городища та святилища-капища наших предків. Окремі поселення існували в цих місцях ще з доісторичних часів. На вершинах були сторожові  споруди та військові укріплення (Зміїна та Чернеча гори). На північних та південних схилах закладались первісні осади міста та садові угіддя.

Панорама Львова Абрагама Гоґенберґа/Ауреліо Пассаротті, 1617-1618

      З  Іпатіївського  літопису  відомо, що  Львів  виник  на  місці  Лисинич  і  Кривчиць. Тут  на  горі  був  град,  а  на  південних  схилах  - дитинець, тобто  укріплена  центральна  частина  давньоруського  міста, обнесена  стінами. Знесінське  поселення, за  даними  багатьох  істориків, датується  щонайменше  1250  роком. Після  навали  хана  Бурундуя  1261 р. Львів  відбудувався  біля  давнього  місця  над  Знесінням  коло  костелу  Св. Войцеха. Межа  давнього  Львова  доходила  до  Кайзервальду,  і  в  результаті  наїздів  татар  місто  щораз  виникало  на  новому  місці.

      У  період  визвольної  війни  1648-1654 рр. козаки  Максима  Кривоноса  штурмували  Високий  Замок  саме  з  околиць  Знесіння.

      Пізніше, у  XVIII-XIX ст., тут  були   популярні  місця  відпочинку  жителів  міста - Кайзервальд  та  водолікувальні  озера  Кісєльки, які  зараз  знаходяться  на  території  фірми  “Галичфарм”.

       Незважаючи на постійний наступ міста, біля самого його центру зберігся унікальний ландшафт, багатий на пам’ятки природи, історії, культури. На відстані 20-ти хвилинної прогулянки пішки від міської ратуші можна зустріти рідкісну степову рослинність, пісковики та вапняки зі скам’янілими рештками, вкриті лісом пагорби, мальовничі долини зі ставками і потоками. Все це доповнюється слідами давньоруських городищ, храмами і монастирями, старим цвинтарем, музеєм народної архітектури і традиційною мало-поверховою забудовою.

      Створення в 1993р. на частині цієї території регіонального ландшафтного парку “Знесіння” площею 312 га дало виняткову можливість поєднати типову для міських парків функцію відпочинку з туризмом, а також з охороною та вивченням природно-історичного довкілля.